-
1 social order
суспільна система, суспільний устрій, суспільний лад; громадський (суспільний) порядок -
2 society
суспільство; асоціація; громадськість; суспільний лад; товариство- society's interests -
3 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
4 social
adj1. суспільний, соціальний2. дружній- social composition соціальний склад- social control громадський контроль- social cooperation співробітництво соціальних груп- social development суспільний розвиток- social insurance соціальне страхування- social justice соціальна справедливість- social make up соціальний склад- social order суспільний лад/ устрій- social sciences суспільні науки- social secretarya) особистий секретар, який відповідає за запрошення та прийом гостейb) офіц. секретар з протокольних питань- social security соціальне забезпечення- social service система соціального обслуговування (медична допомога, консультації тощо)- social system суспільний лад/ устрій -
5 social
1. n1) розм. вечірка2) прийом, зустріч, збори (членів клубу тощо)2. adj1) суспільний; громадський2) соціальнийsocial welfare — соціальне забезпечення; патронаж
3) компанійський, приятельський, дружнійsocial visit — дружній візит, відвідання знайомих; дипл. неофіційний візит
4) товариський5) що стосується становища в суспільстві6) світськийa column of social gossip — відділ (рубрика) світських новин
7) побутовий; що стосується повсякденного життяsocial secretary — особистий секретар, що відає запрошеннями, прийомом гостей тощо
8) біол. груповий; суспільнийsocial climber — вискочка, кар'єрист, шанолюбець
the social evil — суспільне зло; проституція
social studies — соціологія; суспільні науки
social worker — працівник патронажу (сф>ери соціальних проблем); вихователь безпритульних
* * *I nприйом, зустріч, збори (членів клубу, товариства); вечіркаII a1) суспільний, громадський, соціальний2) компанійський, дружній; товариський; побутовий, який відноситься до повсякденного життя4) світський5) бioл. гуртосімейний; зграєвий; стадний -
6 society
n1) суспільство; суспільний лад2) світ; світське товариство3) товариство; об'єднання; організація; асоціація4) спілкування, контакт5) амер. церковна громада* * *n1) суспільний лад, суспільство3) товариство, об'єднання, асоціація, організація4) спілкування, контакт5) cл. церковна громада6) бioл. угруповання -
7 fabric
-
8 Фур'є, Франсуа Шарль Марі
Фур'є, Франсуа Шарль Марі (1772, Безансон - 1837) - франц. утопічний соціаліст. Суспільство, згідно з Ф., послідовно проходить чотири щаблі розвитку: дикунство, патріархат, варварство, цивілізацію. Ф. вважав, що лад цивілізації повинен заступити досконаліший суспільний лад - універсальної єдності, або гармонії. Провідним осередком цього ладу є фаланга; у фаланзі відсутній вузький професіоналізм, що досягається шляхом зміни видів діяльності; подолана протилежність між міським і сільським способом життя, розумовою і фізичною працею. Праця перетворюється на першочергову життєву необхідність, дає насолоду, сприяє всебічному розвитку особистості. Ф. підтримував боротьбу за емансипацію жінки: в кожному суспільстві ступінь свободи жінки є природним мірилом будь-якого соціального визволення. Згідно з Ф., природні пристрасті, що пригнічуються та спотворюються за умов ладу цивілізації, мають бути спрямовані на творчу працю, сповнену різноманітності та радісного почуття змагальності і творчої наснаги. В правильно організованому суспільному житті людина природно прагне узгодити своє щастя із щастям усього людства. Упродовж свого життя Ф. докладав значних зусиль, щоб втілити свій соціальний проект у життя. В результаті кілька фаланг було організовано в Європі; а в період 1840 - 1850 рр. 41 фаланга була заснована у США.[br]Осн. тв.: "Теорія чотирьох рухів і загальних доль" (1808); "Теорія універсальної єдності". У 2 т. (1822); "Новий індустріальний світ" (1829).Філософський енциклопедичний словник > Фур'є, Франсуа Шарль Марі
-
9 society
n1. суспільний лад/ устрій, суспільство2. спільнота, асоціація, об'єднання- affluent society суспільство достатку- colour-blind society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей- modern society сучасне суспільство- nonracial society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей- pluralist society плюралістичне суспільство- post-industrial society постіндустріальне суспільство- primitive society первісне суспільство- scientific society наукове товариство- society of prosperity суспільство процвітання- division of society into classes поділ суспільства на класи- productive wealth of society продуктивні сили і багатство суспільства- Great S. "велике суспільство" (програма президента Л. Джонсона, США) -
10 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
11 Сен-симон, Клод Анрі
Сен-симон, Клод Анрі (1760, Париж - 1825) - франц. мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст. Поділяв погляди франц. матеріалістів. С.-С. стверджував погляд на людське суспільство як на цілісний організм, що закономірно розвивається, об'єднує своїх членів не тільки певними філософськими, релігійними та моральними принципами, а й загальнокорисною трудовою діяльністю, що є природною необхідністю і обов'язком людини, створює найважливіший зв'язок між людьми. Історія, на його думку, проходить три фази розвитку: теологічну (період панування релігійної системи, який охоплює рабовласницьке і феодальне суспільство), метафізичну (період занепаду феодальної і теологічної системи) і позитивну (майбутній суспільний лад, заснований на науці). Головна думка С.-С. полягає в тому, що шлях звільнення трудящих від злиднів та убогості лежить через розквіт виробництва, через усілякий розвиток продуктивних сил суспільства на основі введення обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення всім можливості застосовувати свої здібності, розподіл "за здібностями", створення планової організації виробництва, перетворення політики на "позитивну науку про виробництво". С.-С. формулює певні принципи суспільства майбутнього: "всі люди повинні працювати; від кожного за здібністю, кожній здібності за її справи; перетворення держави із засобу влади над людьми на засіб керування господарством", "політичне управління людьми повинне перетворитися на розпорядження речами та керівництво процесами виробництва".[br]Осн. тв.: "Реорганізація європейського суспільства" (1814); "Промисловість" (1817); "Про індустріальну систему" (1821); "Нове християнство" (1825). -
12 order
I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
13 Оуен, Роберт
Оуен, Роберт (1771, Ньютаун, Уельс - 1858) - англ. соціаліст-утопіст. Заснував перші трудові комуни: на фабричних підприємствах у Нью-Ленарку (Шотландія, 1800), пізніше - "Нова гармонія" (США), "Гармонія холл" (Англія). Всі вони зазнали занепаду. Пов'язав свою діяльність з долею робітничого класу. Досяг успіхів у покращенні становища робітників (скоротив робочий день, відкрив перші в історії дитячі садки, ясла, недільні школи для робітників), проте не переоцінював цих досягнень і вважав, що робітники все ж залишаються в рабському стані. Існуючий суспільний лад слід замінити більш справедливим, шлях до якого пролягає через усуспільнення засобів виробництва, знищення експлуатації та рівну працю. Гаслом його соціальних перетворень були слова: "Або всі люди повинні бути щасливими, або ніхто". "Вимір цінності - праця, а не золото". Серед заходів, що готували "новий моральний світ", О. надавав особливої уваги педагогіці - вважав необхідним формування універсалізму, виховання через залучення до виробництва, орієнтацію особистості на суспільне благо Р. озробляв конкретні заходи щодо подолання поділу праці, які були засновані на принципах суспільної власності, поєднання праці розумової та фізичної, промислової та землеробської, всебічного розвитку особистості, рівності усіх у правах.[br]Осн. тв.: "Новий погляд на суспільство" (1813); "Революція у свідомості і практичній діяльності людського роду" (1849). -
14 system
n1. система, спосіб, метод2. устрій, лад3. класифікація4. вчення- bipartisan system амер. двопартійна система- colonial system колоніальна система- control and reporting system система повідомлення і наведення- detection and tracking system система виявлення і стеження за ціллю- deterrent system система "стримування" противника шляхом залякування- dual purpose weapons system система зброї подвійного призначення- electoral system виборча система- feudal system феодальна система- forward-based systems (FBS) система/ сили передового базування- General S. of Preferences Генеральна система преференцій- harmonized system гармонізована система- international safeguards system система міжнародних гарантій- monetary system грошова система- moribund system лад, який відживає- muli-purpose weapons system система зброї багатоцільового призначення- national information systems національні інформаційні системи- non-nuclear conventional weapons systems системи неядерної зброї- nuclear weapons system система ядерної зброї- political system державний лад- presidential-election system система президентських виборів- rationing system карткова система- satellite communication system система супутникового зв'язку- sea-based ABM system ПРО морського базування- single monetary and credit system єдина грошова і кредитна система- social system суспільний лад- sophisticated delivery system вдосконалені системи доставки- sophisticated weapons systems вдосконалені системі зброї- strategic nuclear weapons systems ядерна зброя стратегічного призначення- strategic system стратегічна система (зброї)- two-party system амер. двопартійна система- warning system система попередження/ оповіщення- weapons system система зброї- system of collective security система колективної безпеки- system of government система управління- system of nuclear deterrence система ядерного стримування- system of philosophy філософська система- system of safeguards система гарантій- system verification система контролю- to consolidate the monetary system зміцнювати грошову систему- to soften up the system ослабляти систему -
15 Маблі, Габріель Бонно де
Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.[br]Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).Філософський енциклопедичний словник > Маблі, Габріель Бонно де
-
16 society
n1) суспільний лад, суспільство3) товариство, об'єднання, асоціація, організація4) спілкування, контакт5) cл. церковна громада6) бioл. угруповання -
17 Спіноза, Бенедикт
Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.[br]Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).М. Булатов -
18 ustrój
-
19 framework
1. n1) каркас, кістяк, остов; зруб2) буд. ферма; кроква3) конструкція4) структура; будова5) рамки; межіwithin the framework of smth. — у межах (рамках) чогось
6) решітка, грати; ґратчаста система2. v1) формувати крону; підрізувати2) прищеплювати* * *I n1) каркас, кістяк, несуча конструкція; мop. набір ( корпуса)3) структура, будова; композиція4) рамки, межі; основаII v; сад.1) формувати крону, підрізати -
20 structure
n1) структура; будоваsocial structure — суспільний лад, соціальна структура
2) будівля, будинок, споруда3) астрофізична особливість* * *n1) структура2) будівля, споруда
- 1
- 2
См. также в других словарях:
утопія — ї, ж. 1) Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об єктивних закономірностей суспільного розвитку. 2) Фантазія, нездійсненна мрія. 3) Літературний твір, в якому зображується… … Український тлумачний словник
соціалізм — у, ч. 1) Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2) Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3) Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та… … Український тлумачний словник
порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… … Український тлумачний словник
капіталізм — у, ч. Суспільний лад, в основі якого лежать різні форми приватної власності на засоби виробництва, ринкова економіка і громадянське суспільство, яке складається з двох основних класів – власників засобів виробництва і найманих робітників … Український тлумачний словник
кріпосництво — а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво … Український тлумачний словник
рабство — а, с. 1) Становище, положення раба (у 1 знач.). 2) Перший в історії людства суспільний лад, за якого виробники – раби – були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників. 3) перен. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому… … Український тлумачний словник
руйнуватися — у/ється, недок. 1) Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.). || Доходити до… … Український тлумачний словник
утопічний — а, е. 1) Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. 2) Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. 3) Те, що є утопією (у 3 знач.). •• Утопі/чний соціалі/зм вчення про суспільний лад, який ґрунтується на соціальній рівності … Український тлумачний словник
рабство — 1) (суспільний лад, який ґрунтується на рабоволодінні); кабала (на Русі в XIV XVI ст.) Пор. кріпацтво, неволя 2) див. неволя … Словник синонімів української мови
рабовласництво — ва, с. Пр. Рабовласницький суспільний лад в минулому … Словник лемківскої говірки
державний — а, е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. •• Держа/вна вла/сність одна з форм власності, суб єктами розпорядниками якої є органи… … Український тлумачний словник